...

Народна мудрість говорить - «Без верби і калини немає України». Природу рідної України прославляли поети, оспівували кобзарі. Багато рослин стали символами рідної природи або нашого національного характеру.

На жаль, із роками все менше залишається угідь, яких не торкнулася рука людини. Степові простори зорані під сільськогосподарські культури. Незорані площі використовуюіться під пасовища та сінокоси. Тим, ціннішими є ділянки цілини, яких залишилось зовсім небагато. 3а три кілометри від села Никанорівки знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «Гектова балка», створений у 1996 році.

Незважаючи на невелику площу (40 гектарів), його рослинність різноманітна: тут ростуть 297 видів рослин, серед них сім видів, внесених до Червоної Книги України (півонія вузьколиста, дрок донський, брандушка різнокольорова, ковила Лесинга та інші), один вид світового значення дрок донський), один вид Європейської Червоної книги: три види, що охороняються на обласному рівні, чотири рідкісні рослинні угрупування: ковили, мигдаля низького, півонії тонколистної.

Нещодавно схили балки використовувались під пасовища. Ідея ж благоустрою території заказника, збереження рідкісних видів рослин виникла невипадково були ураховані всі «за» і «проти».

Для експертної оцінки доцільності створення екологічної стежини в заказнику «Гектова балка» були запрошені провідні спеціалісти Донецького ботанічного саду НАН України: заступник директора Донецького ботанічного саду, доктор біологічних наук В. М. Остапенко, вчений секретар, кандидат біологічних наук С. А. Приходько, старший науковий працівник, кандидат біологічних наук О. М Шевчук. Вчені зробили висновок: доцільність створення екологічної стежини в заказнику «Гектова балка» обгрунтована.

Головний архітектор району М.Д. Шаповалов розробив робочий проект упорядкування території, яким передбачається розміщення автостоянки, архітектурне оформлення п'ятьох майданчиків для відпочинку, будівництво моделі української  садиби.

Екологічна стежина в заказнику буде виконувати наукову виховну, лікувально-оздоровчу функції. При наявності постійної охорони будуть можливими постійні дослідження вчених—ботаників та студентів вузів Донбасу, проведення екскурсій школярів з близьких населених пунктів. Під час цвітіння півонії тонколистої можливий екологічний туризм для бажаючих.

Нещодавно   в   райдержадміністрації проведено нараду, де взяли участь керівники глиновидобувних підприємств району В.В. Левіт (ЗАТ «АТ «Глини Донбасу»), О.І. Верютін (ЗАТ «Вогнетривкруд»), Л.І. Чередник (ЗАТ «Донкерампромсировина»). В нараді взяли участь доктор економічних наук, перший віце-прем'єр АТ «Данко» В.А. Амітан, доктор технічних наук, проректор з наукової роботи Донецької державної академії управління В.Л. Пилющенко, наукові працівники Донецького ботанічного саду. Були обговорені організаційні питання роботи з упорядкування Гектової балки, визначені джерела фінансування.

Таким чином, ми зможемо не тільки зберегти зелене вбрання природи, наше багатство- а й проводити цікаву і корисну наукову роботу, залучаючи до неї спеціалістів. З 2001 року «Гектова балка» одержала статус заповідника.

Валерій РОВНИЙ
голова Добропільської райдержадміністрації

23 серпня, напередодні ювілею Незалежності України, в державному ботанічному заповіднику «Гектова балка» було встановлено пам'ятний знак — камінь, який став символом початку відкриття робіт з благоустрою і збереженню цього куточку природи. Заклали символічний камінь голова Добропільської райдержадміністрації В.Г. Ровний та генеральний директор ЗАТ АТ «Глини Донбасу»  В.В. Левіт. На місці події відбувся мітинг.

«Новий шлях» №64 (9693)
Вівторок, 28 серпня 2001

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ необхідності розширення ботанічного заказника місцевого значення «Гектова балка»

Ботанічний заказник місцевого значення «Гектова балка» був оголошений у 1995 р. на площі 40,0 га у Добропільському районі Донецької області в околицях села Никанорівка. Поряд розташоване заповідне урочище Никанорівський ліс, створене в 1995 р. на площі 39,0 га.

В липні-серпні 2006 р. зазначена територія була вивчена науковцями кафедри зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та фахівцями Київського еколого-культурного центру. Результати дослідження переконливо свідчать про необхідність взяття під охорону тих ділянок балочного комплексу, які не увійшли до ботанічного заказника місцевого значення «Гектова балка».

Межа об’єкту: з півночі по зовнішньому краю лісосмуги (включаючи її) що облямовує з півночі заказник «Гектова балка» і далі по лісосмузі, що обмежує ділянку громадських пасовищ, виключаючи лани ТОВ А/Ф «Каравай» до північного краю заповідного урочища «Никанорівський ліс», далі по його північній межі, повністю виключаючи заповідне урочище «Никанорівський ліс» (39,0 га). З півдня межа проходить по південній межі ділянки резервного фонду Никанорівської сільської ради (57,5 га), з заходу – по лісосмузі, що переходить в західну межу винесеного в натуру заказника «Гектова балка».

Площа об’єкту 243,5 га.

Землекористувачем зазначеної території є Никанорівська сільська рада.

Територія об’єкту являє собою степову балку на західних відрогах Донецького кряжа поблизу вододілу річок Казенного Торця та Самари, а отже Дону та Дніпра відповідно. Це, перш за все, унікальна ділянка різнотравно-ковилово-типчакового степу, де зростає понад 300 видів судинних рослин (15% флори Донбасу). На крутих схилах північної та пологих пвіденно-східної експозиції домінує півонія тонколиста (воронець). У квітні-травні її масове квітування надає степу яскравого малинового кольору. Рослина охороняється Червоною книгою України. Барвистості степу надають квіти карагани кущової або дерези, горицвіту волзького, барвінку трав’янистого, вероніки лежачої, ломиносу цілолистого та іншого різнотрав’я.

Схили південної експозиції різноманітні за своїми екологічними умовами, що зумовлено характером мікрорельєфу. Адже тут наявні узвишшя, обмежені лощинами стоку, кожне з яких відрізняється за своїм рослинним покривом. На деяких схилах панують ковила Лессінга та волосиста. Обидві рослини занесені до Червоної книги України, а їх угруповання охороняються Зеленою книгою України. разом з ковилою зростають льон Чєрняєва та шавлія поникла. Характерною для цих угруповань є червонокнижна рослина – громовик донський. На інших схилах різноманітні варіанти петрофітного степу. Основу травостою тут складають ковила Лессінга, бромопсіс прибережний, костриця валійська, шавлія поникла, підмаренник руський, залізняк бульбастий, чебрець Маршала. В складі цих угруповань зростають червонокнижні види – брандушка різнокольорова та дрік донський. Дрік донський занесено до Світового Червоного списку. На території об’єкту також поширений ластовень проміжний – вид з Європейського Червоного списку. Такі види як горицвіт волзький, мигдаль степовий, ряст ущільнений охороняються рішенням Донецької облради.

Необхідність об’єднання обох заповідних об’єктів з включенням вищезазначених наразі не взятих під охорону територій диктується доцільністю створення більшого та набагато більш репрезентативного об’єкту Природно-заповідного фонду, який буде охороняти увесь комплекс ландшафтів урочища та дозволить зберегти не тільки унікальну флору цієї території, але й фауну. Існуючий заповідний об’єкт цього завдання поки що не виконує.

Пропоновані до включення в існуючий заказник території являють собою поєднання болотяної, прибережно-водної та водної рослинності (ставки), та степової рослинності. Пропонована до включення степова ділянка є середовищем існування 30 родин байбаків – виду запропонованого до включення в Червону книгу Донецької області. Необхідність включення ставків з їх прибережно-водною рослинністю та болотистої ділянки диктується важливим значенням цього біотопу в існуванні екосистеми заказника загалом. Тут також відмічено малу білу чаплю – регіонально-рідкісний вид.

Розширення заказника ті його сусідство з Никанорівським лісом забезпечить збереження поселення іншого червонокнижного виду –борсука.

Включення до складу заказника цих територій також збільшить площу територій на яких охоронятиметься зникаюча наразі по всій Україні степова рослинність.
Таким чином, в результаті розширення існуючого заповідного об’єкту під охорону буде взята уся екосистема урочища включаючи рослинний та тваринний компонент, що сприятиме підвищенню її стійкості та значно спростить питання охорони.

Додатково зазначимо, що наразі в умовах майже тотальної трансформації екосистем Донбасу необхідним є збереження усіх площ нетрансформованих екосистем, що збереглися, адже за останні 50 років в області зникло 33 види рослин. Кожен рік зростає кількість видів, що потребують спеціальної охорони в області.

Наявність на запропонованих до розширення існуючого заказника територіях видів занесених до Червоної книги України згідно Ст. 11 Закону України «Про Червону книгу України» є достатньою підставою для оголошення території його перебування об’єктом Природно-заповідного фонду.

На території розширеного ботанічного заказника „Гектова балка” мають бути додержані наступні вимоги:
1.    Заборона будь-якої забудови, прокладання комунікацій, розорювання степових територій, зміни гідрорежиму водних об’єктів;
2.    Заборона полювання, зокрема здобування птахів та байбаків;
3.    Заборона збору гарноквітуючих весняних ефемероїдів: сон-трави, брандушки, рястів, анемон, тощо.

Доцент кафедри зоології біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, канд. біол. наук
Подобайло А.В.

Підпис Подобайла А. В. засвідчую
декан біологічного факультету КНУ
Остапченко Л. І.

Координатор робіт зі створення об`єктів ПЗФ Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ)
Парнікоза І.Ю.

Директор КЕКЦ
Борейко В.Є.

http://pryroda.in.ua/, 2010

Добропольский район – это самый маленький периферийный район Донецкой области. Он лежит как-то в стороне от цивилизации. Через него не проходят важные железные и автомобильные дороги. Здесь нет больших промышленных предприятий. Когда приезжаешь сюда, кажется, что жизнь начинает течь медленнее. Видимо поэтому здесь и сохранились прекрасные малопосещаемые уголки, куда приятно приезжать время от времени и забывать о проблемах, бедах и прочих гадостях, которых в современной жизни у каждого воз и маленькая тележка. Одним из таких уголков является Гектова балка, которая расположена рядом с селом Никаноровка. Свое название балка получила якобы от фамилии помещика Гектова, который в начале прошлого века владел здешними землями. Но помещика давно уже нет (все в этом мире быстротечно), а вот балка есть такая, какой она была сто, двести, тысячу лет назад. Ощущение такое, что из времени вырвали кусок и положили здесь. Если приехать сюда в конце мая, то можно увидеть основную достопримечательность этой балки – цветы. Их много и они разные. Весь южный склон пылает от цветущих воронцов (пиония узколистая), адониса, сон – травы и многих других названия которых не знаем. Всего по данным разных справочников флора Гектовой балки насчитывает более 297 видов различных растений. Тут растет дрок донской, который охраняется на мировом уровне, ластовень промежный – охраняется на европейском уровне, оносома донская, брандушка разноцветная, несколько видов ковыли (волосистая, Лессинга и др.). С 1995 года балка получила статус заказника местного значения. Место потихоньку облагораживают. Несколько лет назад на верхнем склоне балки был построен двухэтажный дом, с обзорной площадкой. В нем планируют сделать что-то вроде флористического музея. С села Завидо-Борзенка сюда притащили многострадальную  каменную половецкую «бабу» XII-XIII вв. (Это изваяние, к слову, является изображением не бабы, а мужика - воина. Такие изваяния служили у половцев вместилищем души для предка. Памятник вырубали далеко не для каждого умершего. Если его внимательно осмотреть, то можно увидеть шлем, на голове и прическу в виде трех кос, спадающих на спину. Воин изображен сидящим на камне и в руках на уровне пояса держащим чашу с заупокойной трапезой) У изваяния очень интересная история. В годы войны немцы его использовали в качестве мишени для стрельбы. Следы от пуль видны и сейчас. А в наше рыночное время его пытались украсть, видимо на дачу для какого-то «хозяина жизни». Но что-то бандитам помешало: может дух половца, может его вес, а может совесть проснулась (хотя это - врядли:)), и недалеко от села изваяние было брошено и спрятано в посадке, а позже обнаружено «органами». Долгое время оно лежало в Доброполье на милицейском дворе - ребята просто не знали, что с таким «вещдоком» делать. А потом, какая-то светлая голова предложила поставить его здесь. Вроде как и под присмотром, и при деле. Кроме «бабы» и дома в балке проложили каменные дорожки, чтобы можно было подойти поближе к цветам, не повредив их. Интересно, что для вымостки дорожек использовали камень с многочисленными отпечатками толи червей, толи моллюсков которые обитали здесь задолго до появления балки, «бабы», помещика Гектова и воронцов на которые так приятно смотреть.

http://www.geocaching.su/, 2011

Ботанічний заказник місцевого значення. Добропільський район, село Никанорівка. Землевласник - Никанорівська сільська рада. Площа - 40,0 га.

Як заказник, територія оголошена рішенням Донецької обласної Ради народних депутатів від 25.03.95 з метою збереження місця зростання багатьох видів рослин, у тому числі занесених до Червоної книги України.

Заказник знаходиться на західних відрогах Донецького кряжа поблизу вододілу рік Казенний Торець та Самара. Він розташований за 3 км на захід від с. Никанорівки.

Це унікальна ділянка різнотравно-типчаково-ковилового степу, де зростає понад 300 видів рослин (15 відсотків флори Донбасу). На крутих схилах північної та пологих південно-східної експозицій домінує півонія тонколиста, або воронець. У квітні-травні, коли воронець масово зацвітає, степ набуває барвистого вигляду. Зелений килим трав, поцяткований яскраво-жовтими квітами карагани кущової, або дерези, горицвіту волзького та блакитними — барвінку трав'янистого, вероніки лежачої, ломиносу цілолистого та іншого різнотрав'я, постає перед очима видовище надзвичайної краси.

Схили південної експозиції різноманітні за своїми екологічними характеристиками. Це обумовлено особливостями мікрорельєфу, утвореного невеликими узвишшями, обмеженими лощинами стоку, кожне з яких відрізняється своєрідністю рослинного покриву. На першому схилі, де добре розвинений ґрунтовий покрив, панують ковила Лессінга та волосиста. Вона стелеться сивими хвилями, що, переливаючись, гойдаються під вітром під час цвітіння, серед жовтих квітів льону Черняєва та синьо-блакитних — шавлії пониклої. Наступні три схили являють собою різні варіанти петрофітного степу. Основу травостою тут складають ковила Лессінга, бромопсис прибережний, костриця валіська, шавлія поникла, підмаренник руський, залізняк бульбистий, чебрець Маршалла. Цікаво, що на кожному схилі є специфічні види, які надають рослинності унікальності. На першому — громовик донський, на другому — брандушка різнокольорова, на третьому — дрік донський.

Особливої цінності заказникові «Гектова балка» надає наявність рідкісних та зникаючих видів, а саме: дрік донський — вид Світового червоного списку; ластовень проміжний — Європейського червоного списку; півонія тонколиста, оносма донська, брандушка різнокольорова, сон чорніючий, ковила волосиста та Лессінга — види, занесені до Червоної книги України; горицвіт волзький, мигдаль низький, ряст щільний — такі, що охороняються на обласному рівні. Видове розмаїття утворює понад 80 асоціацій рослинних угруповань справжнього, чагарникового та кам'янистого степу, з них формації ковили волосистої та Лессінга, півонії тонколистої, мигдалю низького підлягають державній охороні, оскільки вони занесені до Зеленої книги України.

З метою посилення заповідного режиму заказника та раціонального використання з рекреаційною та просвітницько-виховною метою за проектом Донецького ботанічного саду НАН України була створена екологічна стежка, наявність якої дасть можливість включити заказник «Гектова балка» до складу екскурсійних маршрутів Донеччини.

(Джерело: Донбас заповідний: науково-інформаційний довідник-атлас / під заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Третьякова; вид друге, перероб. та допов. – Донецьк: Донецька філія державної установи «Державний екологічний інститут Мінприроди України», 2008. – 168 с.: іл.)

http://dobro-biblio.ucoz.ru/

ОБНОВЛЕН. Об изменении границ территории ботанического заказника местного значения «Гектова балка». Исходный документ от 27.12.2012 г.
16 травня 2013 року

С целью сохранения и восстановления  природних комплексов и их отдельных компонентов,  учитывая решение Никаноровского сельского совета Добропольского района от 26.11.2012 № VI/23-2 «О согласовании изменения границ (расширения) территории ботанического заказника «Гектова балка»,    с изменениями, внесенными решением от 18.04.2013 № VI/27-2,  распоряжение председателя Добропольской райгосадминистрации от 14.11.2012  №  657 «О согласовании материалов ходатайства», с изменениями, внесенными распоряжением от 26.03.2013 № 97, решение Добропольского районного совета от 05.12.2012 №VI-20/4 «Об изменении границ (расширении территории) ботанического заказника местного значения «Гектова балка», с изменениями, внесенными решением от 17.04.2013  № VI-23/10,  согласование Государственного управления охраны окружающей природной среды в Донецкой области от 07.05.2013  № 07-2760,  руководствуясь  ст. ст. 25, 51-53 Закона Украины «О природно-заповедном фонде Украины», ст. 43 Закона Украины «О местном самоуправлении  в Украине», областной совет
    
РЕШИЛ:
 
1. Изменить границы ботанического заказника местного значения «Гектова балка» путем включения в его состав  земельных участков общей площадью 250 га, расположенных на территории Никаноровского сельского совета Добропольского района (за границами населенного пункта) без изъятия земель, в том числе за счет земель сельскохозяйственного назначения 247,8000 га, из них из земель резервного фонда 78,3600 га пастбищ, за счет земель запаса 169,4400 га: из них 2,8000 га - пашня,  6,4000 га- сенокосы; 150,7138 га – пастбища; 3,8262 га - под хозяйственными дорогами и прогонами; 2,5000 га – другие лесные земли; 1,7000  га –пески; 1,5000 га –другие, за счет земель водного фонда- 2,2000 га болота.
Площадь ботанического заказника местного значения «Гектова балка»  считать 290 га.
2. Внести изменения в Приложение «Перечень заказников, памятников природы и заповедных урочищ местного значения» к решению Донецкого областного Совета народных депутатов от  25.03.95 «Об организации новых заповедных объектов», изложив пункт 6 в новой редакции:
 

3.  Государственному управлению охраны окружающей природной среды в Донецкой области (Третьяков) в установленном порядке внести изменения в первичную и другую учетную  документацию о ботаническом заказнике местного значения «Гектова балка» в связи с изменением его границ.
4. Рекомендовать Добропольской райгосадминистрации (Середа) обеспечить внесение соответствующих изменений в градостроительную и землеустроительную документацию, принять меры по соблюдению режима ботанического заказника, установлению в натуре (на местности) его границ, оформлению их информационными щитами.
5.  Контроль за исполнением решения возложить на постоянную комиссию областного совета по вопросам экологии и природных ресурсов (Котов).
 
 
Председатель областного совета                                                 А.М. Федорук
Государственное управление охраны окружающей природной среды в Донецкой области

http://www.sovet.donbass.com/